У неділю, 15 серпня 2021 р., у с. Павлівка відбулося урочисте відкриття та освячення надмогильного пам’ятника герою Української Повстанської Армії сотенному-поручнику Михайлу Петрашу на псевдо “Явір”. Михайло Петраш трагічно загинув 75 років тому, захищаючи свободу і незалежність нашої Батьківщини.
Вшанувати світлу пам’ять героя прийшли голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий, староста с. Павлівка Іван Вацеба, староста с. Тязів Василь Боднарчук, депутати Ямницької сільської ради Михайло Третяк, Іван Когуч, Олег Вінтонів, Андрій Маланюк, начальник відділу культури, молоді та спорту ТГ Христина Попадинець, учасники Івано-Франківської обласної громадської організації «Чорний ліс» на чолі з головою Іваном Жириком, учасники театру-студії «Жива Історія», павлівчани, представники громадськості та ЗМІ.
Поминальну панахиду на вшанування полеглого Михайла Петраша відправляли священнослужителі с. Павлівка о. Володимир Заліський та о. Василь Сенько. Учасники театру-студії «Жива історія» представили невелику сцену про життя сотенного «Явора». Присутні також спільно виконали Державний Гімн України. Пострілами в небо та хвилиною мовчання було вшановано пам’ять павлівського героя й усіх воїнів, котрі віддали свої життя за вільне майбутнє українського народу.
Чимало слів того дня було сказано про сотенного «Явора», героїв УПА і їхню неоціненну роль в життєписі української історії. До присутніх звернувся зокрема голова Ямницької територіальної громади Роман Крутий:
«Сьогодні як ніколи важливо пам’ятати про таких воїнів, як Михайло Петраш «Явір». У нелегкі воєнні часи він та інші відважні юнаки показали, як потрібно боротися за свободу своєї Батьківщини. Саме такі приклади патріотизму та відданої любові до рідної землі повинні вчити прийдешні покоління поважати своїх героїв і пам’ятати про ту найвищу ціну за незалежність нашої Держави, яку довелося заплатити цим молодим хлопцям – ціну людського життя. Нині кожен з нас повинен докладати максимум зусиль, аби наші герої не були забуті!»
Наостанок учасники Будинку культури с. Павлівка та учні Павлівського ліцею спільно виконали стрілецькі пісні.
Пам’ятник на могилі сотенного Михайла Петраша у Павлівці було встановлено завдяки спільним зусиллям жертводавців, серед яких зокрема керівництво Ямницької громади, місцеві підприємці та представники ГО «Чорний ліс».
Шануймо наших героїв – і минулих, і теперішніх. Молімося за мир та спокій для нашої Неньки України.
Слава Україні!
Героям слава!
Довідково:
Михайло Петраш народився 1922 р. у с. Тязів у родині коваля, де зростало шестеро дітей. Один з братів Михайла був кулеметником в армії УПА і загинув 1945 р. на теренах Прикарпаття. Будучи юнаком, Михайло Петраш відзначився як активний громадський діяч, був учасником багатьох товариств, зокрема спортивного товариства «Сокіл». 1941 року він вступив до лав Організації Українських Націоналістів під псевдонімом «Явір». З початком радянсько-німецької війни у грудні 1941 року за наказом керівництва ОУН, вступає до Української допоміжної поліції, котра невдовзі й поповнила ряди Української Повстанської Армії. Петраш разом зі своїм оборонним відділом був закріплений за охороною моста на р. Бистриця. Після розстрілу українських патріотів під синагогою у Станіславові 17 листопада 1943 р., Михайло з побратимами відійшли до Чорного Лісу. На теренах Прикарпаття в той час формувалася Українська Народна Самооборона, і Михайла Петраша призначають командиром одного з її відділів. 1944-го він очолює сотню «Стріла», що входила до складу куреня «Хмара» Петра Мельника. Згодом, після переходу «Хмари» на терени Коломийщини, цей курінь перебрав Володимир Чав’як (пс. «Чорнота»), і саме в цьому курені воював «Явір». Юнак мав добрий хист до вояцької справи. Його сотня відзначалася однією з найкращих і провела чимало боїв як на теренах Прикарпаття, так і на Закарпатті й Тернопільщині. 1945 р. Михайло Петраш одружився з розвідницею-зв’язковою з с. Павельче Варварою Маланюк (пс. «Русалка»). На тому весіллі побувало чимало командирів з Чорного лісу, і навіть сам Василь Андрусяк «Різун» – один із легендарних командирів УПА. У червні 1945 р. відділи УПА у Чорному Лісі змушені були розділитися. Свій останній бій Михайло Петраш прийняв 30 червня 1946-го. Йому тоді було всього лише 24 роки, вдовою залишилася дружина і без батька – новонароджений син. Відомо, що «Явір» тримав свій відділ згуртованим до кінця і до останнього подиху виконував вояцький обов’язок.
ФОТОЗВІТ:
