НИЗЬКИЙ УКЛІН ТОБІ, ГЕРОЮ! ЯМНИЦЬКА ГРОМАДА НАВКОЛІШКИ ПРОВЕЛА ДО МІСЦЯ СПОЧИНКУ ВОЛОДИМИРА САВЧАКА

        Громада зустріла Захисника Володимира Савчака глибокою скорботою сотень людей, які, віддаючи шану загиблому воїнові, живим коридором ставали на коліна й устелювали живими квітами шлях до місця його останнього спочинку.

      Попрощатися з Героєм численно прийшли рідні, друзі, колеги, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, депутати сільської ради, побратими, духовенство, освітяни, медики і сотні небайдужих мешканців.

 

     Народився Володимир Петрович Савчак 28 лютого 1981 р. в Ямниці. Успішно закінчив Ямницьку школу, далі навчався у ВПТУ №1 м. Івано-Франківська. Після училища служив у лавах Збройних Сил України. У шлюбі з дружиною виховали сина. Певний час Володимир провів на чужині, у Чехії, але за покликом серця повернувся в рідну Україну. Він був дуже доброю і щирою людиною, завжди відгукувався на прохання, ніколи не відмовляв у допомозі, він надзвичайно любив життя, мав ще багато планів і мрій. У березні Герой пішов захищати свою землю від окупанта, служив на передовій оператором мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону однієї з військових частин. Життя ямничанина трагічно обірвалося 19 червня 2022 р. внаслідок артилерійського обстрілу, завданого російськими військами поблизу населеного пункту Врубівка Луганської області.

   

    Однокласниця Героя, ямничанка, вчителька та літературний критик Оксана Рябініна, згадуючи у промові полеглого Володимира Савчака, зазначила:

     “Володя прожив гідне і дуже чесне життя. І загинув він як воїн, як Герой, загинув за нас із вами. Тому ми маємо вірити у перемогу, яка обов’язково настане. Колись я буду приводити сюди, до могили Володимира Савчака, своїх учнів. Буду їм розказувати, яким він був, буду хвалитися, що мала честь вчитися з Героєм. А ми маємо пам’ятати, що ті, хто гине у цій страшній війні, стають нашими оберегами, нашою честю, славою і гордістю…

    Так односельчани провели в останню земну мандрівку свого земляка, якому був усього лиш 41 рік. У щирій молитві з глибокою скорботою та вдячністю схиляємо голови перед нашим Захисником, який віддав своє життя, аби ми могли жити у мирній і вільній Україні.

   Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава!

Горить свіча і пам’яті сльоза

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна проводжає…

ФОТОЗВІТ:

ВІДЕО: