У понеділок, 25 березня 2024 р., Ямницька громада зі скорботою проводжала в останню дорогу Захисника України Василя Федика, який стояв на захисті Батьківщини й віддав за неї своє життя. Мешканці зустрічали героя “живим коридором”, що простягнувся вздовж центральної дороги, вулицями Тязева аж до воріт його рідного дому.
Віддати останню шану Захиснику Василю Федику із жовто-блакитними квітами прийшли рідні, друзі, колеги, побратими, керівництво громади, зокрема сільський голова Роман Крутий, секретар сільської ради Юрій Проценко, староста с.Тязів Василь Боднарчук, депутати сільської ради, духовенство, однокласники та друзі загиблого, освітяни, учні, медики і односельчани.
Народився Василь Васильович Федик 03 квітня 1972 р. в Тязеві. Закінчив вісім класів рідної школи, після чого вступив до професійно-технічного училища, де здобув спеціальність «столяра». Спочатку працював на меблевому комбінаті. Служив у десантних військах. Одружився, в шлюбі народилися дві дочки. Після служби в армії працював на ПрАТ “Івано-Франківськцемент” столяром та формувальником. Василь Федик був гарним батьком, чуйною та доброю людиною, яка завжди приходила на допомогу тим, хто цього потребував.
У січні 2023 р. Василь був мобілізований та пішов захищати рідну землю від російських окупантів. Василь Федик служив на передовій навідником гірсько-штурмового відділення в одній з військових частин. 22 березня 2023 р. під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку у Донецькій області внаслідок артобстрілу зв’язок з ним обірвався. З того часу воїн вважався зниклим безвісти.
Під час прощання на цвинтарі звучав Державний Гімн України та постріли пам’яті. Ніхто не стримував сліз. Однокласниця Героя Оксана Ковальчук, згадуючи у своїй промові полеглого Василя Федика, зазначила:
“І знову Тязів у журбі, і знову Герой вернуся на щиті. Сумує батько, мати, діти та дружина, сумує за тобою, Василю, уся Тязівська родина. Я від імені всіх однокласників хочу сказати, що Василь ще зі шкільної парти був дуже добрим, чуйним, щирим хлопцем, дисциплінованим. Він завжди допомагав тим, хто цього потребував. Він таким залишився на все життя. Був дуже працьовитим. Напевне, важко знайти у нашому селі хату, куди б не приклав Василь своєї руки. Він боровся та загинув за свободу нашої країни, яку дуже сильно любив. Він загинув за свободу кожного з нас. Василь завжди залишиться у нашій пам’яті, у наших серцях. Вічна та світла пам’ять Герою. Ми завжди будемо тебе пам’ятати. Слава Україні! Героям Слава!”.
Хай добрий, світлий спомин про Василя Федика назавжди залишиться у пам’яті його рідних, друзів, колег, побратимів і всіх, хто його знав. Вірний присязі Герой до останнього подиху виконував свій обов’язок захисту України, робив усе для визволення рідної землі, був справжнім патріотом. Вічна і світла пам‘ять Захиснику!
А може, і справді блага вість прийде?
І все закінчить ця новина Божа…
Та нечисть з України відійде!
Бо хто, крім Бога, нам ще поможе?
Ніхто не знає, що в проекті ТАМ.
А може, справді світу шанс дається?
Тільки немає прощення катам!
Що розривають українське серце!
Зустріне Благовіщення земля
Таку чудову радісну новину!
Не вернуться лиш хлопці із “нуля”,
Не зніме матір чорної хустини…
ФОТОЗВІТ:
ВІДЕО: